За спинами

Чергова стаття нашого зіркового автора, присвячена виступу нашої збірної у відборі на ЧС-2014 За спинами

Два очки в трьох матчах. Мінімум шансів на кваліфікацію до бразильського Чемпіонату Світу. Хіба очікували ми такої долі для збірної України?! І хто взагалі міг передректи, що «кінець всім сподіванням» настане вже після зустрічі із Молдовою і Чорногорією. 

Тільки вдумайтеся, за чиїми спинами ми зараз опинилися. Молдови (нехай і тимчасово, але це теж показник), країни, де майже всі клуби, задіяні у корупційному скандалі, яку до матчів із Україною і Сан-Марино хто тільки не бив (навіть Венесуела із Сальвадором). Чорногорії, команди з кількома напівзірками європейського рівня, але разом з тим – збірної клаптику землі, де ніколи не буде серйозних внутрішніх змагань.  

Що сталося? Перехідний період? Дійсно, тренерський штаб вразив своєю роботою. Склад на Молдову із трьома номінальними опорниками і одним форвардом – Зозулею… Працездатним нападником, але чи спроможним подолати міцний оборонний редут?!! І нібито підготувавшись до ще одного поєдинку із Молдовою, Баль і компанія випускають двох форвардів на Чорногорію. А Селезньов знову діє з глибини. Навіщо? Тому що Рамос таке вигадав? Але в пана Хуанде попереду ще один потужний форвард Калінич, а не швидкісний Девич. Хіба не логічніше поставити найкращого бомбардира двох останніх чемпіонатів України на вістря, розміняти його на здоровезних чорногорських захисників, а Девичу створити простір для маневру?!

Чи була в України хоча б якась стратегія на ці два поєдинки? Навряд. Навіщо думку гадати? Коли можна виписати невигадливий рецепт і використати його не в тій справі, в якій би він допоміг. З Молдовою слід грати не так, як з Англією, а з Чорногорією - іншим чином, ніж із Молдовою. Хіба то одкровення? А може, просто не вміємо свою гру видозмінювати? Коли в суперниках Англія, нам легше – вигадувати нічого не треба, вони самі дадуть нам можливість знайти вільні зони і провести гострі контратаки… Так, і капітан Тимощук це підтвердив у своєму післяматчевому резюме. Нам легше зіграти, заховавшись за чиїсь спини – віддати ініціативу і вчасно визирнути, побачивши свій знайомий шлях до успіху. Інша справа – коли опиняєшся за спинами молдован, або чорногорців – там лише болотний мул. Самотужки щось створити – не наша справа. Аякже, за спинами – куди простіше, ніж самому розігнутися у повний зріст і змусити суперника до себе пристосовуватися.

А може, справа навіть не у вмінні. Ми боїмося творити на футбольному полі. Головне – самовідданість. Будеш битися – ніхто тебе критикувати не буде. Спітнілі майки – ось що для нас у грі найважливіше! Отримати від свого ж футболу задоволення?! Ні, то лише заморські байки. Залишивши на лавці гравців, що можуть внести у гру креатив – Назаренка, Безуса, Мілевського – ми будемо знову і знову говорити про кадрову кризу і відсутність талантів на українській землі. А хіба тренер цього тимчасового штабу, Олександр Заваров не на цій землі народився? Чому ж він, видатний атакувальний гравець у минулому, не сказав свого слова щодо відверто боязкого і беззубого футболу збірної України? Чим він взагалі займався у тому штабі, за що відповідав? Демонстрував гравцям на тренуваннях, що його техніка жонглювання м’ячем нікуди не поділася? І все? Чи може готував ґрунт для власного сходження на головне місце на тренерську містку?

Зараз все голосніше лунатимуть голоси про те, що збірній України потрібний вітчизняний спеціаліст. Звичайно, для когось краще, щоб обличчям країни став добрий товариш, а не хтось, нехай і кваліфікований, але зовсім не близький. Нам подекуди не важливе тренерське резюме, головне аби своїм був, та ще й легендарним гравцем у минулому. Від того і маємо, що світлі імена наших футбольних зірок поступово тьмяніють під впливом відсутності тренерських ідей. Інші, якщо й мають тренерську перспективу, віддають перевагу відсидітись за спинами ветеранів, замість того, аби прийняти першу-ліпшу «Оболонь». «В нас багато вільних топ-тренерів», - скажуть вони один про одного. Безперечно, хтось для збірної знайдеться! Все буде гаразд. І гравці знову продемонструють свою неабияку згуртованість, що навіть через мікст-зону пройдуть усі разом. Краще швиденько пробігти за спинами старших і більш говірких товаришів, ніж кожного разу говорити про те, що ніколи не зміниться. За спинами – завжди комфортніше…

Олександр Золотогорський, футбольний коментатор і журналіст програми «ПРОФУТБОЛ» 




Редакція - info
Співробітництво та реклама - marketing
Техпідтримка - support
uFootball.com.ua (c) 2011 -Твій український футбол!
Всі права на опубліковані матеріали належать редакції сайту.
Використання контенту у будь-якому вигляді дозволяється
лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на uFootball.com.ua
Інвесторам Рекламодавцям